Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Розрахункова робота
на тему:” Прогнозування і оцінка наслідків
аварій на хімічно-небезпечних об’єктах
та проведення захисних заходів”
з дисципліни: “Цивільна оборона”
Варіант № 53
Львів 2010р.
Зміст
Варіант завдання.
Розрахункова частина має такі розділи:
Вступ;
Оцінка обстановки, яка склалася на ОГД у надзвичайних ситуаціях:
а) Оцінка хімічної обстановки,
б) Оцінка інженерного захисту працівників ОГД:
Оцінка захисної споруди за вмістимістю;
Оцінка захисної споруди за захисними властивостями від радіоактивного ураження;
Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;
Графічний додаток;
Висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.
Заходи для захисту персоналу ОГД
Список використаної літератури.
2.1. ВСТУП
На об’єктах господарювання є багато хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин, і небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими отруйними речовинами (НХР). Певні види НХР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або застосовують, на складах, сільськогосподарських об'єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.
Соляна (хлороводородная, хлористоводнева, укр. Номенклатура - хлоридна) кислота - HCl, розчин хлороводню у воді; сильна одноосновна кислота. Безбарвна (технічна соляна кислота жовтувата із-за домішок Fe, Cl2 та ін), «Димна» на повітрі, їдка рідина. Максимальна концентрація при 20 ° C дорівнює 38% за масою, щільність такого розчину 1,19 г / см ?. Солі соляної кислоти називаються хлоридами.
Застосовують в гідрометалургії і гальванопластики (травлення, декапірованіе), для очищення поверхні металів при паяння і лудіння, для отримання хлоридів цинку, марганцю, заліза та ін металів. В суміші з ПАР використовується для очищення керамічних і металевих виробів (тут необхідна інгібований кислота) від забруднень і дезінфекціі.Соляная кислота - їдка речовина, при попаданні на шкіру викликає сильні опіки. Особливо небезпечно потрапляння в очі. При відкриванні судин з соляною кислотою в звичайних умовах утворюється туман і пари хлороводню, які дратують слизисті оболонки і дихальні шляхи.
2.2. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У
НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
а) Оцінка хімічної обстановки. 1) Визначення глибини зон можливого зараження Г. Для цього:
а) визначаємо еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0 = (0,28∙0,3∙1∙1∙15) = 1,26 (T)
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 = 1 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначаємо глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).
Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру.
Г1= =2,062 (км)
в) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4∙K5∙K6 ∙K7 Q0/(h ∙d) =
=(1-0,28)*0,037*0,3*2*1*0,84*1*15/(0,05*1,191)=0,2014\0,05955=3,38 (T)
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
d = 1,191 т/м3 - густина НХР, що розлилася, ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м. h = 0,05 м.
T - тривалість випаровування речовини, год.
К6 = 0,84 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та т...
